Перехід до нової стандартизації

slayd_1547044711_480x360_3_0

Круглі лісоматеріали класифікуватимуться за новими правилами

    З 1 січня 2019 року в Україні втратили чинність державні стандарти на круглі лісоматеріали, які розроблені до 1992 року. Відтак лісові і деревообробні підприємства зобов’язані з нового року використовувати виключно нові ДСТУ.

     Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини, зростанням вимог до її якості, євроінтеграційними процесами в лісовій галузі та розширенням міжнародних торговельних зв’язків нашої країни на лісовому ринку. Саме тому в Україні розробляють стандарти гармонізовані з європейськими нормами.

     Нові національні стандарти на круглі лісоматеріали на основі європейських нормативних документів почали розробляти ще у 2001 році. Тоді був затверджений перший національний стандарт європейського зразка на круглі лісоматеріали і до 2005 року прийняли ще 10 національних стандартів на основі європейських. Всі ці норми дійсні з моменту прийняття, однак більшість лісогосподарських та деревообробних підприємств за ними не працювали, оскільки звикли до старих і використовувати їх було не заборонено. На деякі породи нормативна документація ще не затверджена, однак до кінця січня 2019 року її повинні закінчити. Тому зараз чимало процесів з впровадження нових стандартів відбувається паралельно і усім учасниками ринку доводиться активно вивчати та апробовувати нову стандартизацію.

   Обласні управління лісового та мисливського господарства, а також лісогосподарські підприємства проводять семінари, круглі столи та інші заходи, куди запрошують деревообробників та інших зацікавлених людей, щоб розповісти про основні зміни, які очікують галузь у новому році і спільно підготуватися до нових правил. Так, в ДП «Кролевецькому агролісгоспі»  на початку січня 2019 року було проведено навчання для працівників лісової охорони (лісничих та майстрів лісу)  по Кролевецькому, Червоноранківському та Ярославецькому лісництвах. Після чого працівники підприємства, які безпосередньо пов’язані з відпуском лісу розпочали відпускати ліс по новим державним стандартам.

   Ключовою відмінністю чинних в Україні нормативних документів (відомих як ГОСТи) від європейських стандартів, на основі яких і розроблені нові українські, є методи вимірювання та визначення обсягу колод і сортування деревини за класами якості.

     При вимірюванні колод до 01.01.2019 року  в Україні основним був поштучний метод, обсяг визначався за верхнім діаметром і сортували колоди за трьома сортами, а ГОСТи передбачали заготівлю близько 30 різних сортиментів.

       У країнах Євросоюзу колоду вимірюють за серединним діаметром і сортують за чотирма класами якості – А, В, С, D для хвойних та твердолистяних порід дуба, бука, клена, ясена; і за трьома класами якості – А, В, С для м’яколистяних порід. В Украіні також передбачено вимірювати колоди за верхнім діаметром без кори, чим і користуються більшість лісогосподарських підприємств. Національні стандарти ДСТУ, розроблені на основі європейських, можна поділити на такі категорії:

– методи вимірювання і визначення обсягу круглих лісоматеріалів;

– методи вимірювання ознак деревини і біологічних пошкоджень;

– розмірна класифікація листяних і хвойних пиломатеріалів;

– правила сортування круглих лісоматеріалів за породами.

      До класу якості А належать лісоматеріали найвищої якості, які переважно походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання. До класу якості В належать лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками із середніми розмірами для кожної породи. Клас С включає лісоматеріали нижче середньої якості з вадами, які не суттєво знижують природні властивості деревини. До класу якості D належать лісоматеріали, що не відповідають вимогам попередніх класів, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання. Всі інші лісоматеріали круглі повинні класифікуватися або як деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 м (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо), або як дров’яна деревина для непромислового використання, довжиною до 2,0 м (може бути реалізована виключно приватним особам – громадянам України).